Привіт! Я — Саша Терентьєва, українська науковиця і волонтерка. Я народилась і все життя прожила у передмісті Києва, у невеликому, але дуже гордому місті Боярка. Я з радістю присвятила 8 років свого життя навчанню в Інституті міжнародних відносин у Києві, і готувала себе до кар'єри дипломатки та науковиці одночасно. На другому курсі аспірантури я поїхала на тимчасове наукове стажування до Відня (січень 2022), але новий ритм життя, волонтерська діяльність для України і кар'єрні можливості затримали мене у Австрії.

У вересні 2022 я переїхала до Інсбрука, і тепер працюю в місцевому Університеті. Я вивчаю політичні науки, займаюсь питаннями політики пам'яті і безпеки ідентичності. Однак того насиченого зустрічами і подіями віденського життя (а ще бібліотеки) мені страшенно не вистачає, тож саме так я свого часу підбила бойфренда і друзів на створення "Гнізда".

Восени і взимку ми розробили приблизну концепцію і спробували долучитись до вже наявних локальних ініціатив, однак не були успішні у цьому. Наші умови гнучкого графіку роботи, швидкої каталогізації книг і неформального спілкування не були прийнятними для різних офіційних установ.

У пошуках приміщення, ми вийшли на "андеграундний Інсбрук", як я жартома називаю якого. Нам дозволили орендувати класне приміщення у нежитловому фонді за надзвичайно прийнятними умовами, тож коли ми нарешті отримали ключі і підписали договір у середині квітня, ми взялися за роботу.

Нам вдалося привезти близько 500 книг (400 з них нам подарували благодійники), а також ми витратили близько 1500 євро на реалізацію ремонту, декорування кімнат і транспортні перевезення. Ми готуємось до прийняття гостей у червні 2023 року, і сподіваємось, що наш формат стане улюбленим місцем відпочинку українців і їхніх друзів у Тіролі.

Тіроль обходять увагою українські культурні проекти, хоча громада тут існує і особливо присутня публічно з 2022 року. Нам хочеться поставити Інсбрук на мапу українських ініціатив у Австрії, хочеться, аби тут теж був класний і бурхливий осередок, де співіснує декілька чудових проектів.

Ми — проект про бібліотеку, сучасний український мерч і нетворкінг. Ми хочемо, аби сучукрліт доїздила до нас швидше, ніж до деяких книгарень України, ми хочемо, аби закордонні тури видавництв приїздили також і до наших читачів, ми хочемо збиратись на посиденьки з вином і переглядати (ліцензійне!) українське кіно і грати в настолки. Ми хочемо, аби студенти, родини, пенсіонери, діти та підлітки, працівники різноманітних сфер знайшли у "Гнізді" місце, де на них справді чекають і справді раді їх бачити. Ми знаємо, що означає жити далеко від дому, тож в'ємо наш дім там, де ми наразі.